Цирк було засновано в кінці XIX століття у Катеринославі (нині Дніпро). Тоді він називався Катеринославським цирком. Цирк працював в будівлі, збудованій Ж. Труцці (проіснувала до 1929 року).

З 1932 р. функціонував циркшапіто, знищений під час Другої світової війни.

З 1959 р. діяв стаціонарний цирк на вулиці Шмідта, (навпроти базару Озерка) який працював тільки в літній час, через те що будівля була неопалюваною.

У 1980 р. цирк перемістився на набережну імені Леніна (сучасна Січеславська Набережна), що в центрі місті, у будівлю, збудовану за проектом Павла Нірінберга. Тут виступали видатні діячі циркового мистецтва: Михайло Румянцев, Н. Капітанова, Юрій Куклачов, Ігор Кіо, Юрій Нікулін, Вальтер Запашний, В. Шевченко, Л. Шевченко, представники династії Дурових, Ярових, Корнілових, Шемшур, Ельворті, Довейко.


Серед переваг нової будівлі Дніпровського цирку слід зазначити оригінальний малюнок купольного склепіння: такий купол дає можливість зручно кріпити підвіску апаратів артиста і створює відмінну акустику. Вперше у вітчизняній практиці при будівництві Дніпровського цирку застосували шатрове покриття із збірних залізобетонних елементів. Шатро мандрівного цирку-шапіто, в даному випадку, виступає в зміненому масштабі й в іншому матеріалі. Вдень це шатро, а ввечері, коли «цирк запалює вогні», — як у фокусі ілюзіоніста, перетворюється в жерло вулкана, з якого вириваються вогняні карбовані звірі, блискучі в промінні барвистого підсвічування. Світлові ефекти — в дусі справжнього циркового уявлення — є своєрідною рекламою цирку, виконаною архітектурними засобами. Відпала необхідність в пояснювальних написах: вдало знайдений архітектурний образ свідчить про призначення будівлі краще за будь-які слова. Спроектовано об'їзний шлях, прохід на рівні манежу для артистів (які не стикаються з публікою, як в інших цирках), вхід в зал для глядачів — з середнього ряду. Місткість залу для глядачів 1914 осіб.

Дніпровський цирк — єдиний в Україні цирк з репетиційно-постановочним манежем.

У цирку працює джаз-оркестр під керівництвом С. Д. Пятова.