Дніпровський державний цирк - унікальна архітектурна споруда, дивовижне місце розваг, простір справжнього дива і чудес.

Історія утворення цирку розпочалася набагато раніше ніж 1980 рік, рік у який цирк знову відчинив свої двері для глядачів

на вистави і став улюбленим місцем відпочинку

по вул. Січеславська Набережна.

Ще у середині ХІХ ст. у Катеринославі гастролювали пересувні цирки зі з’ємними шатрами. Та вже у 1885 році на Качельній площі (нині територія Театру опери та балету) звели будівлю стаціонарного цирку. З часом будівля цирку пришла в занепад

і питання побудови нової систематично

підіймалося місцевою владою.

У 1908-1909р. на цьому місці з'являється нова дерев'яна будівля, про що свідчать відомості з газет датованими 1911 роком.

1915 рік - Жижетто Туцці закоханий у Катеринослав

та відданий глядачам будує свій цирк.

1920-1930 роки - в Катеринославі(з 1926 м.Дніпропетровськ)

діє цирк «Шапіто».

Під час Другої світової війни і фашистської окупації(1941–1943 рр.) у Дніпропетровську циркові вистави проходили у невеликій дерев'яній будівлі на 175 місць, а циркових артистів залишилося лише 19. У 1943 році майже всіх їх відправили до Німеччини. Подальша доля артистів невідома.

З 1959 р. по 1960 рік здійснювалося будівництво нового стаціонарного цирку по вулиці Шмідта з просторою глядацькою залою на 2000 глядачів, загальною площою 1200кв.м та манежем діаметром 13 м. Працював цирк лише у теплу пору року так, як не було облаштовано системи опалювання.

Уже в 70 роках приймається рішення про будівництво Дніпровського циркового комплексу з обов'язковим критерієм -

з об'єкту має відкриватися дуже гарна панорама.

Будівельні роботи розпочалось у 1978 році. В будівництві були задіяні понад двадцять підприємств міста. Щоденно на будівництві було задіяно від 750 до 1400 робітників. Працювали цілодобово у три зміни без вихідних.

24 грудня 1980 року відбулося урочисте відкриття цирку на Набережній імені Леніна (сучасна Січеславська Набережна), збудованого за проектом Павла Нірінберга.

«Симетрична об’ємно-просторова композиція цирку розрахована на зорове сприйняття в двох перпендикулярних напрямках: з боку набережної та з боку транспортної магістралі, що пересікає Дніпро та веде до центру міста. Уперше у вітчизняній практиці будівля цирку має шатрове покриття зі збірних залізобетонних елементів»

Павло Нірінберг, головний архітектор

Серед переваг нової будівлі Дніпровського цирку слід зазначити оригінальний малюнок купольного склепіння: такий купол дає можливість зручно кріпити підвіску апаратів артиста і створює відмінну акустику. Вперше у вітчизняній практиці при будівництві Дніпровського цирку застосували шатрове покриття із збірних залізобетонних елементів, за аналогією шатра мандрівного цирку-шапіто виконаного у зміненому масштабі

й з використанням інших матеріалів.

«Удень – це шатро, увечері, коли «цирк запалює вогні», – як

у фокусі ілюзіоніста, перетворюється на жерло вулкану,

з якого вириваються вогняні чеканні звірі, що виблискують

у променях барвистого підсвічення»

Лариса Єловських, ветеран Дніпровського цирку

Світлові ефекти — в дусі справжнього циркового уявлення —

є своєрідною рекламою цирку виконаною архітектурними засобами. Зникає необхідність в пояснювальних написах: вдало знайдений архітектурний образ свідчить про призначення будівлі краще за будь-які слова. Спроектовано об'їзний шлях,

прохід на рівні манежу для артистів ,

вхід в зал для глядачів — з середнього ряду.

Місткість залу для глядачів 1914 осіб.

Дніпровський державний цирк — єдиний в Україні цирк

з репетиційно-постановочним манежем.

Завдячуючи самовідданій й кропіткій праці творчих і натхненних спеціалістів, величезної кількості людей -професіоналів своєї справи ми всі отримали неймовірний подарунок який і сьогодні дарує радість своїм глядачам, є візитною карткою нашого міста і залишається архітектурним витвором мистецтва.